Послуги

20.05.2024

"Купити" партію

Ознайомившись с декількома статтями в інтернеті з приводу "продажу" політичних партій, ми вирішили запропонувати власне бачення цієї проблематики.

Хотілось би сказати, що ці статті пишуть журналісти, в більшості випадків, далекі від розуміння даного питання. 

Багато статей можна охарактеризувати відомою фразою «Чув дзвін, але не знаю де він».

Тож, дозвольте викласти свою точку зору на процес "купівлі-продажу" політичних партій.

Де-юре купити або продати партію неможливо - це не об’єкт нерухомості, не інтелектуальна власність і не корпоративні права. Однак, у реальному житті політичні партії продаються та купляються. 

Є попит - буде й пропозиція.

Вартість політичної партії залежить від ряду факторів:

• року реєстрації- чим молодше (на сьогодняшній день це кінець 2021 року), тим дорожче; при цьому структури старші 10 років, які не брали участь у виборах - не радимо,
• якщо осередки зареєстровані як юридичні особи, це великий недолік, оскільки по кожній юридичній особі буде необхідно подавати звітність в НАЗК та ДПС,
• наявності осередків - з осередками дорожче, ніж без осередків; велика кількість осередків (17 та більше) - скоріше недолік, ніж перевага,
• дати виборів - чим ближче, тим дорожче;
• ситуації на «ринку»- наприклад, коли Мінюст подав 48 позовів про скасування реєстрації партій, ціна підскочила,
• складності первинної реєстрації партій (на сьогодняшній момент політичні партії не реєструються),
• розміру адмінистративного збору  по реєстрації партії (станом на сьогодняшній день складає 140 прожиткових мінімумів та дорівнює 423920 грн).
• наявності "токсичних" осіб в органах управління,
• негативу в мережі інтернет.

Ситуація, пов'язана з масовою ліквідацією політичних партій проросійського напрямку, звичайно буде мати великий вплив на ринок політичних партій, і після закінчення війни та перед виборами зпровокує значний дефіцит політичних партій.

В цьому контексті необхідно навести відповідь ЦВК на запит одного з нашіх клієнтів:

"Щодо порушених питань стосовно висування та реєстрації кандидатом у народні депутати України на наступних виборах

Насамперед необхідно зауважити, що на сьогодні в Україні діє правовий режим воєнного стану (уведений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ), який у зв'язку з широкомаштабною збройною агресією російської федерації проти України, яка триває, неодноразово продовжувався.

У зв'язку з цим зазначаємо, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до ВР України, ВР АРК і органів місцевого самоврядування.

Частиною четвертою статі 83 Конституції України встановлено, що в разі закінчення строку повноважень ВР України під час воєнного стану її повноваження  продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР України, обраної після скасування воєнного стану.

За змістом статті 20 Кодексу рішення щодо призначення виборів, вибочий процес яких був припинений або не розпочався у зв'язку з введенням воєнного стану, ухвалюється відповідним суб'єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує ЦВК не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного стану.

Водночас у контексті питань щодо порядку висування та реєстрації кандидатів у народні депутати України на наступніих виборах необхідно наголосити, що відповідно до вимог статті 19 Коституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, а також з огляду на застосування до правовідносин чинного на момент їх виникнення законодавства наступні вибори народних депутатів України проводимуться, а виборчі процедури здійснюватимуться відповідно до законодавства, що буде діяти на час підготовки та проведення таких виборів".

На вартість політичної партії також впливає «приваблива» назва та наявність «бонусів», таких як: інтернет сайт, зареєстрований засіб масової інформації, знак для товарів та послуг, наявність квот, власна громадська организація, участь у виборах тощо…

В процесі купівлі-продажу партій бере участь декілька посередників, так як у більшості випадків покупець себе не афішує. У кращому випадку, продавець спілкується з представником покупця - юристом, помічником депутата…

Також існують юристи та юридичні фірми, які спеціалізуються саме на цих послугах, яким відомі юридичні нюанси та процедурні тонкощі процессу реєстрації/купівлі ПП та подачі звітності.

Також необхідно взяти до уваги, що якщо партія має реальну структуру, офіси на місцях, співробітників тощо, її вартість може бути на порядок вище.

Ще один важливий момент: на протязі 6 місяців з моменту реєстрації партії, на підставі статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» повинні бути зареєстровані мінімум 14 осередків (обласних організацій). Після 6 місяців Міністерство Юстиції зобов'язано подати позов до адмінистративного суду про анулювання свідоцтва політичної партії. 

Тим не менше, навіть порушивши цю норму, деяким партіям пощастило виграти в суді. Це стосується не тільки структур, які на момент подачі позову подали відповідні документи в управління юстиції та на момент розгляду справи зареєстрували хоча б 14 осередків, але й тих, хто навіть не подав вищевказані документи. У нас є позитивний досвід у трьох таких справах. Однак Верховний Суд у 2021 році у аналогічній справі № 640/2895/20 дещо змінив попередню практику та направив справу на новий розгляд. 

Таким чином, на нашу думку, бажано "купувати" партію вже з осередками, якщо їй більше 6 місяців; або своєчасно їх реєструвати, не сподіваючись на "диво".

В якості «угоди» купівлі-продажу політичної партії підписується меморандум («понятійний» договір) з графіком або інший документ, регламентуючий графік оплат та процес переоформлення.

Зазвичай оплата відбувається в три етапи - завдаток, приблизно 20%, основна сума- приблизно 60-70% передається при підписанні документів у нотаріуса та передачі оригиналів, і , нарешті, 10-20% післе перереєстрації.

Основними ризиками при перереєстрації партії є «революції» на місцях. Іх створюють голови місцевих партійних организацій (осередків), з якими не розрахувались, обдурили, не задовольнили їх політичні амбіції тощо. Також складнощі можуть виникнуть у випадку відсутності даних членів місцевих осередків. 

При переоформленні радимо, щоб заяву у нотаріуса підписувала більшість з Політради.

В пакеті документів мають бути (перелік документів залежить від дати створення ПП):

• свідоцтво про реєстрацію партії або виписки,
• свідоцтва про реєстрацію мінімум 14 осередків або рішення про реєстрацію;
• довідка про неприбутковість;
• звітність;
• всі протоколи;
• програма; 
• статут;
• печатка;
• відомості про керівні органи.

 

11.12.2023

В грудні ЦВК на запит одного з наших клієнтів поміж іншого повідомила наступне:

щодо регулювання питань висування та реєстрації кандидатав народні депутати Україничинним законодавством про вибори

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України.

Спеціальним актом, який відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів ВР АРК, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, на сьогодні є Виборчий кодеккс України (Кодекс).

Статтею 2 Кодексу передбачено, що підготовка та проведення виборів регулюється Конституцією України, Кодексом, Законами України "Про ЦВК", "Про державний реєстр виборців".

Частиною першою статті 10 Кодексу, яка визначає право бути обраним, передбачено, що вимоги до кандидатів на виборах установлюються Конституцією України та Кодексом.

Так, відповідно до частин 2, 3 статті 76 Конституції України, ч.1, 5 статті 134 Кодексу народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в україні протягом 5 років останніх перед днем виборів. Не може бути висунутий кандидатом та обраний народжним депутатом України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому порядку.

Кодексом визначено порядок висування, умови та порядок реєстрації кандидатів у народні депутати України, а також урегульовано питання щодо відмови в реєстрації чи скасування реєстрації у народні депутати України та встановлено перелік підстав, за наявності яких ЦВК ухвалює відповідні рішення (ст. 154, 155, 158-160)

Відповідно до ч.1 ст. 154 Кодексу право висування кандидатів у народні депутати України реалізується виборцями через політичні партії. Політична партія (ПП) може висунути кандидатом у народні депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до ст.134 Кодексу має право бути обраною народним депутатом України (ч.5 ст.154 Кодексу).

Отже, саме ПП наділена правом висування кандидатів у народні депутати України, яке реалізується на її з'їзді (зборах , конференції) у порядку, встановленому статутом ПП з врахуванням ст.154 Кодексу.

Згідно з ч. 1, ст. 155 Кодексу ЦВК реєструє кандидатів у народні депутати України, включених до єдиного списку кандидатів у народні депутати України в єдиному загальнодержавному багатомандатному вибочому окрузі та регіональних виборчих списків за умови отримання нею документів, передбачених ч.1 ст.155 Кодексу.

Перелік підстав для відмови в реєстрації кандидата у народні депутати наведено в ч.1,2 ст.159 Кодексу.

Відповідно до вказаних положень ст. 159 Кодексу ЦВК відмовляє в реєстрації всіх кандидатів у народні депутати висунутих політичною партією, у разі:

1) порушення вимог ч. 1-3, 7-9, 11-13 ст. 154 Кодексу,

2) відсутності хоча б одного з документів, зазначених у п. 1-4 ч. 1 ст. 155 Кодексу,

3) встановлення ЦВК наявності у передвиборній програмі ПП положень, спрямованих еа ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення?

4) висування кандидатів у народні депутати України від політичної партії, яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності , найменування та/ або символіки вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки.

ЦВК відмовляє в реєстрації окремого кандидата в народні депутати України у разі:

1) відсутності хоча б одногоз долкументів стосовно кандидата в народні депутати України, зазуначених у пунктах 5-10 частини першої статті 155 Кодексу;

2) отримання від уповноваженого органу інформації, що підтверджує факт припинення громадянства України особою, висунутою кандидатом у народні депутати України;

3) отримання від уповноваженного органу інформації, що підтверджує факт віїзду особи, висунутої кандидатом у народні депутати України, за межі України для постійного проживання, 

4) отримання від суду належним чіном засвідченої копії судового рішення, яким особу, висунуту кандідатом у народні депутати України, визнано недієздатною,

5) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у народні депутати України, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину,

6) виявлення іншіх обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у народні депутати України, права бути обраною народним депутатом України, зокрема встановлення порушення частин 5 та 10 статті 154 Кодексу.

З огляду на вказані  положення Кодексу слід зазначити, що ними передбачено вичерпні підстави для відмови в реєстрації  кандидата в народні депутати України та скасування такої реєстрації, до яких членство в політичній партії, діяльність якої в подальшому була заборонена судом, у тому числі перебування у складі її керівних органів, чи виконання функції голови комісії з припинення такої політичної партії не належать.

Щодо порушених питань стосовно висування та реєстрації кандидатом у народні депутати України на наступних виборах

Насамперед необхідно зауважити, що на сьогодні в Україні діє правовий режим воєнного стану (уведений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ), який у зв'язку з широкомаштабною збройною агресією російської федерації проти України, яка триває, неодноразово продовжувався.

У зв'язку з цим зазначаємо, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до ВР України, ВР АРК і органів місцевого самоврядування.

Частиною четвертою статі 83 Конституції України встановлено, що в разі закінчення строку повноважень ВР України під час воєнного стану її повноваження  продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР України, обраної після скасування воєнного стану.

За змістом статті 20 Кодексу рішення щодо призначення виборів, вибочий процес яких був припинений або не розпочався у зв'язку з введенням воєнного стану, ухвалюється відповідним суб'єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує ЦВК не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного стану.

Водночас у контексті питань щодо порядку висування та реєстрації кандидатів у народні депутати України на наступніих виборах необхідно наголосити, що відповідно до вимог статті 19 Коституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, а також з огляду на застосування до правовідносин чинного на момент їх виникнення законодавства наступні вибори народних депутатів України проводимуться, а виборчі процедури здійснюватимуться відповідно до законодавства, що буде діяти на час підготовки та проведення таких виборів.

Заступник Голови ЦВК______3

9.11.2023

Ще в листопаді 2021 року ГО «Наступ» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції, треті особи 28 політичних партій в тому числі декілька наших клієнтів .

ГО просить:

-зобов`язати Міністерство юстиції України розпочати повну перевірку відомостей про ПІБ, дату народження, місце проживання громадян в поданих для державної реєстрації політичних партій списках підписів громадян в підтримку рішення про створення наступних партій з метою виявлення в документах можливих недостовірних відомостей, звіривши відповідні дані в держаних реєстрах політичних партій.

-у разі виявлення недостовірних відомостей в поданих для державної реєстрації політичних партій документах звернутись до суду з вимогою про анулювання реєстрації таких партій відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Суд першої інстанції, як і апеляційний суд відмовив цим «активістам» навіть у відкритті провадження.

Ми були єдиними адвокатами, хто взяв участь у судовому засіданні 19.07.2022 року: Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Ольховська М.Г., за участі представника позивача Панкеєвої Т.В., представника відповідача Росохи С. В., представника третьої особи Політичної партії «Соборність» Ароновича Ф.М. https://reyestr.court.gov.ua/Review/105329917

Тим не менше, можливо з політичних мотивів, Касаційний адміністративний суд відправив справу на новий розгляд.

Згідно ухвали https://reyestr.court.gov.ua/Review/113603896 ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 8.11.2023 року знову розгляне цю справу.

Суд також ухвалив установити строк до 01 листопада 2023 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.

8.11.2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд вкотре відмовив ГО "Наступ" у задоволенні апеляційної скарги.

Далі продовжуємо моніторити цю провокаційну, але дуже цікаву для політичної спільноти справу.

 

 

Наше адвокатське об’єднання займається обслуговуванням політичних партій та інших неприбуткових організацій з 1997 року.

Ми захищали в судах інтереси політичних партій «Власна сила», «Стабільність», «Укроп», політичної партії Лесі Оробець в різних категоріях справ, в тому числі стосовно анулювання реєстрації, в яких ми мали 100% позитивний результат.

Адвокатське бюро "Аронович і партнери" пропонує оперативне правове сприяння при реєстрації політичної партії, її осередків, при зміні органів управління, а також надає допомогу в прийнятті участі у вже зареєстрованому політичному проєкті.

• Заява про державну реєстрацію створення юридичної особи
• Рішення про створення політичної партії (протокол)
• Відомості про керівні органи громадського формування (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку)
• Установчий документ юридичної особи (статут)
• Реєстр громадян, які брали участь в установчому з'їзді (конференції, зборах)
• Програма політичної партії
• Список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України
• Документ про сплату адміністративного збору