Послуги

Президент підписав закон, який приводить Кримінальний кодекс України у відповідність до Римського статуту.

21 серпня 2024 року Верховна рада України підтримала ратифікацію Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), який також носить назву Римського статуту.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №11484, що приводить Кримінальний кодекс України у відповідність до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Документ загалом стосується введення кримінально-правової відповідальності за найбільш тяжкі злочини проти людяності: воєнні злочини, геноцид, агресію тощо. Відповідно до пунктів нормативно-правового акту, за його порушення передбачена відповідальність у вигляді довічного позбавлення волі. У пояснювальній записці зазначено, що закон фактично унеможливить юридичну та будь-яку іншу безкарність за злочини, вказані у статтях 437–439, 442, 442-1 Кримінального Кодексу України.

Що таке Римський статут?

Для простішого розуміння це фактично документ, на якому ґрунтується діяльність Міжнародного кримінального суду. Саме ця інституція має право притягувати до відповідальності осіб, причетних до вчинення міжнародних злочинів на території країн, що власне визнали цей статут. Документ регламентує розслідування масштабних кримінальних злочинів Міжнародним кримінальним судом. 

Україна підписала статут ще у 2000 році, проте з того часу він не був ратифікованим. Однією з причин цьому було побоювання, що МКС отримає змогу притягувати до відповідальності і громадян України. Проте міжнародна юстиція з повагою ставиться до громадян країни, яка ратифікувала статут, тому втручання у внутрішні справи з боку МКС – сценарій малоймовірний.  

Зволікання на шляху до ратифікації статуту

Як вже згадувалося вище, тривалий час поширювалися думки, що ратифікація Римського статуту дасть змогу МКС переслідувати українських військовослужбовців. Проте з юридичної точки зору передумов для цього немає.

Варто розуміти, що МКС почне втручатися у справи військових всередині країни лише у тому випадку, коли держава не може, або не хоче сама здійснювати правосуддя. Таким чином, поки Україна сама забезпечує правосуддя по відношенню до українських військових, Міжнародний кримінальний суд не буде втручатися. За прикладом ордерів на арешт російських громадян, які видав МКС, можна зрозуміти, що інституція починає працювати у випадках, коли конкретні злочинці є недосяжними для України. 

Чи знімає Римський статут відповідальність військовослужбовців ЗСУ за непокору чи невиконання наказу, - питання риторичне. Такі дії класифікуються як злочин, а відповідальність за таке правопорушення регламентується Кримінальним Кодексом України.

МКС може притягнути до відповідальності громадянина України лише у тому випадку, якщо національна правоохоронна система не хоче чи не може робити цього сама. Що стосується конкретного воєнного злочину, вчиненого українським військовим, якщо є обвинувальний чи виправдувальний вирок, міжнародна юстиція тут не має втручатися. Стаття 17 Римського статуту містить положення, відповідно до якого МКС не може розпочинати справу, якщо її вже розслідують національні правоохоронні органи.     

Проте МКС може вносити свої зауваження стосовно того, що національне розслідування конкретної кримінальної справи було проведено неналежно чи сфабриковано з метою «відбілювання» винного. 

Ризики

Очевидно, що зараз окремі недружньо налаштовані до України держави спробують масово подавати позови проти військових ЗСУ до МКС. Так, у 2008 році, коли рф розв‘язала війну проти Грузії, тоді вона подавала до МКС заяви проти грузинських військових та політичних діячів. У свою чергу, влада Грузії подавала позови проти рф. У підсумку, після близько 10 років розслідування, Міжнародний суд притягнув до відповідальності лише трьох осіб зі складу керівництва невизнаної квазідержави Південна Осетія. Стосовно російських військових або чиновників обвинувальних актів не було.

У листопаді 2016 року президент росії володимир путін видав указ, яким він заборонив ратифікацію Римського статуту. Це сталося якраз після того, як МКС почав попереднє розслідування воєнних злочинів в Україні після 2014 року.

Після того як Україна ратифікувала Римський статут, вона автоматично стала учасником Міжнародного кримінального суду. Таким чином, злочини, скоєні на території України можуть бути розслідуваними МКС в Гаазі.

Українські прокурори вже активно співпрацюють з офісом прокурора МКС. Ратифікація статуту тільки посилила цю співпрацю. Зокрема це допоможе Україні активніше брати участь у міжнародних судових ініціативах, а також співпрацювати з іншими державами у питаннях розслідування воєнних злочинів.

Слід також зазначити, що ратифікація Римського статуту є однією з обов‘язкових умов Угоди про асоціацію України з ЄС.

Якщо підвести підсумки, можна з впевненістю сказати, що ратифікація Римського статуту Україною є надзвичайно важливим кроком у забезпеченні міжнародного правосуддя у сфері захисту прав людини.

1) Міжнародна громадська організація.

2) Політична партія.